Wolf of the steppes

прочитав першу частину чотиритомної збірки оповідань гарольда лемба про козака хлита (goo.gl/sKMqK4). раніше я писав, що «не чекаю видатної літературної якості від цих творів. але почитати, аби знати — мушу». на свій час це було, мабуть, доволі міцненьке пригодницьке чтиво на історичній канві, що розходилося в м’яких палітурках, як гарячі пиріжки. сьогодні читається трохи… нуднувато. але найбільше мене розчаровує те, що попри вибір українського козака за головного персонажа, гарольд лемб зовсім не розбещує читача якимись такими деталями, котрі створювали б деталізоване етнографічне тло для оповіді й справді «оживляли» б персонажів, а найперше самого хлита. ні — хлит тут є типово коміксовим архетипом: він має свитку, смушеву шапку, татарську шаблю і люльку, і живе на коні, як і личить воякові з колиски.

попри це, — лемба треба читати! який же сором, що серію про хлита ще досі не перекладено українською (лише оце зараз ентузіасти взялися до справи: goo.gl/WX9gRn). треба і перекласти, і коміксів намалювати, і зробити нескінченний серіал за мотивами!