я маю, здається, два (!) паперових примірники «контакту» сагана. книжка нагадала мені про «громадянина кейна» — я вважав її вельми занудною, зайве повільною аж до миті, коли отримав потужний катарсис. і хоч я й далі не люблю таку нудну фантастику, але саган — геній. щось подібне зробив зі мною і робінсон зі своєю «авророю». дуже здивувало й потішило, що книжка, на відміну від одноіменного фільму — не видрочує на віру як на єдиний природній для людини шлях крізь випробування — а навпаки! коротше, обов'язкове читання.