повільний і похмурий як північне дощове небо ісландський детектив. не знаю, як читалося б, але послухалося приємно. простий патрульний поліціянт в рейк'явіку у вільний від нічного патрулювання час розслідує самогубство, яке в нього немає, насправді, причин вважати вбивством, і все ж… усі, кого він розпитує, вважають за свій обов'язок не відповісти на жодне з йогго запитань, натомість сам він розказує все всім… і все ж таки якимось дивним чином трохи-потроху розплутує той вузол.