Детектив, який не говорить тобі, що він детектив. Мені сподобалось, як загорнуто сюжет, чимось нагадує 'Джулі та Джулію' і фінал історії Неллі став дещо неочікуваним для мене.

Звичайно, кожна цитата на початку глав занурювала мене у гнів праведний, дратувала і Еліс, здалось, що багато її проблем просто через брак спілкування з чоловіком. Тобто, вона точно не була обтяжена суспільною думкою, як та ж Неллі, її страхи — це тільки схильність до брехні та невиправданий страх перед чоловіком, причин для якого я не знайшла.

Щодо Неллі, її оточення я уявляла такими собі степфордськими дружинами, тому її мотивація мені була зрозуміла, більше того, я поважаю її вибір та елегантність, з якою вона впоралась з усіма проблемами.

Варене печиво ще не зробила, але планую :) Рецепт суміші трав також собі записала, але без секретного інгредієнту, звичайно.

Читала у папері для книжкового клубу 'Почитай зі мною'.