later…
This link opens in a pop-up window
The colony ship Ragtime docks in the Lagos system, having traveled light-years to bring one …
я почав це читати (чи слухати, скоріш за все), але чомусь не закінчив. тема «моя», і не пригадую, щоби розчарувався в сюжеті… тому поки що поверну на поличку до читання — можливо, згодом повернусь і почну спочатку.
не певен, чи колись візьмуся ще читати пруста. визнаю непересічний талант, і розмах праці. але навіщо воно мені? чомусь пруст викликає… невиразну, low-key депресію.
Under the Dome is the story of the small town of Chester's Mill, Maine which …
ця книжка «зависла» в моєму переліку книжок, котрі я вдкрив і продовжую читати… на десять років?! попри те, що, вочевидячки, я взяв колись слухати аудіокнижку, вислухав першу частину, і не зумів знайти продовження.
таке в мене часто трапляється: я не дослухав «the expanse» (усе, крім останньої частини, читав/слухав двічі), «гру престолів» (усе, крім однієї чи двох останніх частин, слухав англійською і франузькою). чи треба із цим щось робити?
поки що переміщу «під куполом» до окремого списку недочитаного =/
товариш і колега придбав цю книжку в крамниці під час нашої традиційної прогулянки навколо контори в обідню перерву; прочитав і нахвалює. тож книжка вже місяць в моїй черзі до читання, і цього разу, шукаючи що відкрити на ел. читалці, пригадав, що я її також завантажив. відкрив.
не зміг дослухати цю аудіокнижку: добрий початок, на третині оповідь загрузла і здулась, я знудився, і коли бібліотека забрала позику — навіть не виникло бажання спробувати подовжити її.
щось останнім часом мені погано «заходить» така література. тут немов і все на місці, є пригода, мандрівка, технологія що сприймається тубільцями як магія… але чомусь не зачепило, взагалі. аж прикро.
In December, 1999, a multinational team journeys out to the stars, to the most awesome …
я маю, здається, два (!) паперових примірники «контакту» сагана. книжка нагадала мені про «громадянина кейна» — я вважав її вельми занудною, зайве повільною аж до миті, коли отримав потужний катарсис. і хоч я й далі не люблю таку нудну фантастику, але саган — геній. щось подібне зробив зі мною і робінсон зі своєю «авророю». дуже здивувало й потішило, що книжка, на відміну від одноіменного фільму — не видрочує на віру як на єдиний природній для людини шлях крізь випробування — а навпаки! коротше, обов'язкове читання.
я маю, здається, два (!) паперових примірники «контакту» сагана. книжка нагадала мені про «громадянина кейна» — я вважав її вельми занудною, зайве повільною аж до миті, коли отримав потужний катарсис. і хоч я й далі не люблю таку нудну фантастику, але саган — геній. щось подібне зробив зі мною і робінсон зі своєю «авророю». дуже здивувало й потішило, що книжка, на відміну від одноіменного фільму — не видрочує на віру як на єдиний природній для людини шлях крізь випробування — а навпаки! коротше, обов'язкове читання.
All three volumes of the worldwide bestselling Mars trilogy.
Mars – the barren, forbidding …
цю легендарну трилогію я читав (чи то пак слухав, здається). змішані почуття. з одного боку, вона привела мене до «аврори» робінсона, яку я вважаю, мабуть, шедевром класичної фантастики. з іншого… марсова трилогія здалась місцями нуднуватою, і це ще мʼяко кажучи. не знаючи того (бо «колонію» я читав значно пізніше), я чекав, що «марс» робінсона буде більше подібний до «колонії» кідрука, ніж до «seven eves» стефенсона =/
If Agatha Christie ran Unix cons
The BSD North conference draws some of the …
я читав цю книжку; не знаю, чому вона «зависла» в списку до читання (можливо, планував перечитати ще раз? розумію — це досить комфортне читання, як не мене, я люблю відпочивати з такою книжкою). маю паперовий екземпляр, «порятований» колись випадково на second-handʼі.
To fix the world they first must break it further.
Humanity is a dying …
побачив високу оцінку від онлайн-знайомого; дотичне до цікавої мені теми ші та неуникних змін в суспільстві, повʼязаних із цим. почитаю.
не знаю… починалося цікаво й весело, майже як «good omens» геймана і пратчета, або як «witchstone» генрі неффа… але десь на третині зробилося нудне, і я не можу змусити себе продовжити. це при тому, що я слухаю аудіокнижку! може, проблема зі мною?
дочитав. трохи дивне відчуття: возняк — дещо інфантильний хвалько з наївною, простою манерою , але це не відштовхує, ба навпаки! його простий стиль робить оповідь цікавішою, живою. чи треба приймати все за істину? мабуть, ні, чимало подій описано вельми суб'єктивно, — проте це теж не відштовхує. а возняків погляд на пристрасть до створення речей, до інженерії, відраза до менеджменту як чогось нецікавого — особисто мені вельми близькі. радий, що прочитав цю книжку.
дочитав. трохи дивне відчуття: возняк — дещо інфантильний хвалько з наївною, простою манерою , але це не відштовхує, ба навпаки! його простий стиль робить оповідь цікавішою, живою. чи треба приймати все за істину? мабуть, ні, чимало подій описано вельми суб'єктивно, — проте це теж не відштовхує. а возняків погляд на пристрасть до створення речей, до інженерії, відраза до менеджменту як чогось нецікавого — особисто мені вельми близькі. радий, що прочитав цю книжку.
слухаю аудіокнижку. начитано добре; і початок доволі кумедний і заманливий. послухаю, як далі піде.
